Як і на величезному шестиметровому мозаїчному зображенні, Оранта постає із піднятими догори руками – жестом сильної заступницької молитви за народ, її спільним з ним борінням за правду і добро. Поєднання білого і золотого в її одязі — метафора чистоти і нетлінності, а пурпурово-золотий плащ-мафорій, червоні чобітки, численні хрести-зірки — атрибути вищої влади. Кольорові орнаменти, якими обрамлені хустки, перенесені з колон довкола образу Оранти у Софії, вони символізують дерево життя, безкінечного, як саме плетіння.